Вірші

Слово української дитини

МИ - МАЛЕНЬКІ ДРУЗІ

Ми - маленькі друзі,

Українські діти,

Мов квітонькам в лузі,

Добре нам всім жити.

Наша рідні ненька

Про нас добре дбає,

Горне до серденька

І до сну співає.

А батенько любий,

Мов те сонце ясне,

Вчить нас і голубить,

Каже казку красну:

Про князів, гетьманів,

Про сплячих героїв,

 З могил повстануть

І підуть до бою.

Станьмо ж разом, друзі,

Хлопчики, дівчатка,

І, мов птички в лузі,

Співаймо для татка, -

Співаймо для неньки

Пісні веселенькі,

Хай неньці за труди

Вічна дяка будет.

І по всьому світу,

Став спів гомоніти,

То співають пісню

Українські діти.

                                 Б. Дан

ХТО ТИ, ХЛОПЧИКУ

Хто ти, хопчику малий?

- Українець молодий!

Український я юнак,

Тризуб - це святий мій знак.

Я є сокіл-бистрозор,

Жовто-синій мій прапор.

Нам поможе серед бурі - 

Господь Бог і Лицар Юрій.

СЛАВА УКРАЇНІ

(Слово малого українця, що народився і живе на чужині.)

Хоч малий я, невеликий,

Зате добре знаю,

Що край рідний - Україна,

Я її кохаю!

Я вродився на чужині,

Та я не чужинець,

Я всім кажу, хто питає,

Що я - Українець!

Українець я свідомий,

Хоч вродився на чужині!

Хай живе наш край славутний,

Слава, слава Україні!

                                                         М. Т. Даркович (в Канаді)

УКРАЇНКА Я МАЛЕНЬКА

(На арію "Баламуте, вийди з хати")

Українка я маленька,

Українці батько й ненька,

І сестричка, братик милий 

На Україні родились.

Не забуду я ніколи:

Знак мій - тризуб в синім полі,

Україна - край мій рідний,

Що був славний і свобідний.

А як буду вже велика,

Не злякаюсь труду - лиха,

Буду братам помагати

Слави й долі добувати.

А тепер я вчитись буду,

Тоё праці того труду,

Щоб пішла скрізь добра слава,

Що я Українка жвава.

                                    М. Підгірянка

РАДІЙ, УКРАЇНО!

Навчила мене мати

Любити рідний край

І серцем всім кохати

Батьківські тихі хати

Й родинний тихий гай.

І люблю я сердечно

Ту земленьку мою,

В хвилинку небезпечну

На оборону встану,

Наставлю грудь свою.

Радій, Україно,

Мов квітка, виростай...

Дитина українська

В біді тебе не лишить,

Бо зна, що рідний край.

УКРАЇНСЬКІ ДІТИ

З українських діточок
Невеличкий наш гурток.
Сходимося тут щодень,
Для забави, співанок.

Для потіхи і науки,
Пізнавати різні штуки:
Як до маршу всім ходити,
Гарно вірші говорити.

Як вдягатись, мити, їсти,
І при людях чемно сісти.
Уклонитись, привітати,
І на "позір" струнко стати.

МИ ДІТВОРА УКРАЇНСЬКА

Ми - дітвора українська,
Хлопці і дівчата,
Хоч слабі у нас ще руки,
Та душа завзята.

Бо козацього ми роду,
Славних предків діти,
І в садочку всі вчимося
Рідний Край любити.

І для Краю працювати,
І для Краю жити,
І за Рідний Край в потребі
Життя положити.

Ми малі, та всі ми друзі,
Ми - одна родина,
А найбільша наша мати -
Рідна Україна.

                                                     Б. Д.

ПОЛЕГЛИМ ГЕРОЯМ 

У ЗЕЛЕНІ СВЯТА
І.

Надійшли Зелені Свята,
Квіти поле вкрили,
Підуть хлопці і дівчата
На рідні могили.

В тих могилах спрять герої,
Що в чистому полі
Життя далі в лютім бою,
За славу і волю.

До них ціла Україна
Сестра брата, мати сина
Серцем припадає,
Сьогодні згадає.

Підуть хлопці і дівчата,
Підуть усі діти,
Ті могили привітати,
Хрести замаїти.

Бо за Рідний Край умерти,
За брата, за друга,
То найбільша в целем світі
Слава і заслуга.

                                     Роляник

ІІ.

Назбираю зілля в гаю,
З клена гілля нарубаю,
І хатину, мов дитину,
Квіттям-зіллям я замаю.

Буде хатка вся в віночку,
У зеленім околочку,
Гарно, гарно, мов у раю!

А у полі, на розділлі,
Виросла могила,
Там стрільця та молодого
Куля в бою вбила.

У неділю, у клечаному*,
Стрільчика могилу
Квіттям-зіллям, віночками,
Діти прикрасили.

Честь віддати і в пошані
Стали на коліна,
І просили щастя-сили
В Господнього Сина.

                                         Б. Дан

*Клечана неділя - зелена неділя перед Великоднем.